“Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.
 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.
 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.
 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

Вплив школи на життя дитини

Школа – другий дім. Найчастіше цю фразу ми застосовуємо до школи. Але в школі діти набувають не тільки знання, але й почуття, такі як: любов, дружба, розуміння, прощення, образа, злість і так далі.

Влияние школы на жизнь ребенка

Важливі не тільки знання з предметів, але і життєва мудрість, якої можуть поділитися вчителя. Вони прожили довге життя, багато хто з них старше батьків діточок. У деяких школах учительський склад підібраний так, що він вчить дітей доброті, толерантності, допомоги, мужності, патріотизму, честі.

Як і в дитячому садку, діти перебувають під наглядом. Вчителі стежать за їх успіхами і невдачами, допомагають впоратися з труднощами, хвалять і лають. Це виховний процес, яким він є.

Всі почуття, які можуть проявитися в школі, потрібно пояснювати дитині. Як вони впливають на нього самого, як можуть вплинути на однокласників, батьків і вчителів, якою буде правильна реакція на них, а якою буде неправильна та яку шкоду вона може принести.

У деяких школах, в яких існує статут і форма, добре підібраний викладацький склад, можна побачити таке виховання. У них дитині все пояснять, розкладуть по поличках, та ще й не раз повторять. Йому будуть давати не лише знання з предметів, але й життєві уроки. Його там зможуть захистити, почути і допомогти. У будь-якій ситуації.

Бувають такі сім’ї, в яких дитина таких емоцій будинку не отримує. Тоді школа і вчителі можуть стати для нього першим будинком. Куди йому буде приємно приходити, де йому буде зручно і комфортно.

Важливість отримання життєвих знань у школі недооцінена. Всі приклади з ситуацій у школі раз за разом будуть зустрічатися в житті дитини. Це необхідна і цінна інформація в життя. І від того, як і що він буде знати про цю ситуацію, буде залежати її результат і наслідки.

Від того, які стосунки будуть з однокласниками, залежать його майбутні стосунки з колегами. Від відносин з тим, хто подобається – стосунки з чоловіком або дружиною.

Всі почуття, реакції, вчинки йдуть з дитинства та шкільного часу. Найчастіше схожі ситуації розвиваються у одного і того ж людини практично однаково. І в студентському, і в наступних віках складно що-небудь виправити, якщо не займатися цим як слід

Добро наповнює життя людини сенсом

Доброю ми називаємо людину, котра несе людям добро, яке розуміється як любов, допомога, благовоління. Добра людина не несе в собі зла, заздрість, помсту, ніколи не буде тиснуті на людину. Доброта це-одна з найголовніших якостей людини, добра людина завжди тебе зрозуміє, підтримає у складному становищі, добра людина завжди допомагає людині а в замін ніколи, нічого не попросить.

Дуже часто зустрічаються злі, жорстокі але добрі в серці, я думаю такого не може бути, якщо людина добра в серці вона добра і зовні, не можна грати дві людини, ти повинен бути чесним з собою, не примушувати себе робити добрі вчинки переступаючи через себе, добро повинно іти з серця, тоді така справа дійсно буде щира і піде людям на користь. Доброта полягає в тому що ти змушений поступитися своїм амбіціям, змінити сенс життя, тоді твоя доброта піде на користь. Добро це моральне та духовне виховання, правильність життя, відданість своїм пріоритетам.

Кожна людина відчуває правильність і чесність добра. З цього приводу Святий Августин написав: «Наше серце, Господи є не вгамованим до часу коли воно знайде відпочинок у Тобі». Бажання добра робить людину щасливою все життя, тому що вона розуміє цінність зробленого добра. Бажання людини бути доброю, робити добро, робить її людиною високоморальною людиною. Добро людини відноситься, лише до високоморальної людини, тільки людина зрозуміє цінність морального, духовного життя. Тільки людина зможе чинити безкорисне добро уникаючи зла. Потрібно розуміти поняття добро і зло, робити завжди правильний вибір в житті. Добро є одним з найголовніших понять виховання, з самого народження вчать дитину розрізняти добро і зло, ніколи і нікому не робити не відповідати злом, завжди допомагати навіть коли тобі відповідаю злом. Зло псує наше життя, зло приносить смуток, розчарування, душевну та моральну втому, завжди потрібно пам’ятати, що зло повернеться злом а добро добром. Добро найвища людська цінність в кожному житті. Кожен уявляє собі добро по різному, кожна людина робить добрі вчинки, які на її думку є найважливішими на даний час або на все життя.

Щоб спромогтися на добрі вчинки, потрібно розуміти їх значення та цінність, особливо для того кому вони підуть на користь. Добрий вчинок не завжди виділяється грошовим еквівалентом, добро може бути зроблене своїми руками, чи гарним словом в потрібний момент. Коли ти розумієш, що ти декілька хвилин тому допоміг людині, твій настрій змінюється, підносишся, виникає натхнення, завдяки таким моментам, вчинкам світ зманюється. Межа між добром і злом дуже тонка, потрібно відчувати цю межу, щоб не накоїти шкоду людині. Ніколи не потрібно відповідати злом на добро, злі вчинки не приносять ніякої користі, вони руйнують наше життя та суспільство.

Добро наповнює життя людини сенсом, сенс який буде тебе супроводжувати протягом всього життя. Історія України та всього світу показує нам не вірне уявлення про добро, державно службовці примушували людей робити вчинки проти їх волі, або переконували їх, що ці поняття є правильними яке обернулося злом для всього народу(війна, голодомор, інквізиція, фашизм та ін). З’ясовувати поняття зло та добро є дуже важливим, так я у кожного зло і добро має різне значення. З Розвитком суспільства сформувалися різні поняття, що до добра і зла. Деякі люди стверджують, що зло не може перейти в добро і навпаки, хоча люди змінюються, зміни в пріоритетах залежить від самої людини те, що для неї є важливіше. Зло часто ототожнюють з матеріальної точки зору, а добро з духовної точки зору. Дивлячись на людей різного часу та рівня життя, вони мають різні думки, що до добра і зла в житті кожної людини.

У розумінні добра людина показує свої найбільші інтереси, пріоритети, побажання, плани на майбутнє, які виступають у вигляді ідей на змінну свого життя. За допомогою добра люди можуть зрозуміти інтереси, плани, вихованість деяких людей. Завдяки таким принципам добро набуває конкретного поняття, що таке-добро. Добро це ідеальна форма життя, яке ми хочемо бачити, але ми бачимо зовсім іншу картину нашого життя.

На мою думку люди стали розчаровуватися в тому, що добро ще існує, тому що с кожним днем ми все частіше стикаємося з несправедливістю, кожен сам за себе, майже нікому не важлива твоя доля, кожен намагається зробити собі краще. Навіть на сьогоднішній час які б не були люди, з вищою освітою чи без кожен розуміє розуміння добро і зло, навіть люди які мають владу(не політика) не хочуть допомогти бідним, малозабезпеченим людям, хворим які дійсно потребують допомогу в своєму житті, але їхня сила волі вражає всіх, їхнє прагнення до життя, віру в краще майбутнє, віру в добро, багатьох надихає, щоб інші ніколи не здавалися, вірили в краще, вірили, що добро існує.

Я думаю віра в добро віра, що все налагодиться змінює людей на краще, коли ми віримо, ми йдемо до цього і досягає своєї мети, ми не повинні зупинятися ми змушені йти до своєї мрії, не забуваючи свої моральні ти етичні цінності.

Люди повинні перемагати зло у собі вірою в добро.
Віра в добро не повинна зникати, зло не повинно затьмарювати добро, так як зло не найкраща ціль і віра в житті людини.

В наш час добро затьмарює і брехня, люди почали обманювати заради своєї користі, хоча кожен знає, що нічого доброго з цього не вийде.
Моральне добро завжди було и буде існувати в нашому житті, особливо якщо ми будемо вірити, а ми віримо.

Притча про сімейне щастя

В одному невеликому місті жили дві сім'ї. В одній сім'ї чоловік з дружиною часто сварилися, звинувачуючи один одного у всіх неприємностях, і постійно з'ясовували, хто з них правий. В іншій родині панував мир, не було ні сварок, ні скандалів.
Дивується норовиста дружина, чому інші дружно живуть, а у них так не виходить. Заздрить чужому щастю. Одного разу вона каже чоловікові:
- Сходи, подивися, чому вони не сваряться.
Пішов чоловік до сусідського будинку, причаївся в саду під відкритим вікном. Слухає.
А господиня якраз в будинку порядок наводить, пил з дорогою вази стирає. Раптом задзвонив телефон, вона відволіклася і залишила вазу на краєчку столу: ось-ось впаде.
Тут її чоловік заходить у кімнату. Зачепив випадково вазу, вона впала і розбилася об підлогу.
«Ось, нарешті-то зараз і у них скандал буде!», - подумав сусід під вікном.
Повернулася дружина, зітхнула і каже чоловікові:
- Прости мене, дорогий. Моя вина, що я вазу так неакуратно поставила.
- Та що ти, мила. Це я винен. Поквапився і вазу не помітив. Ну нічого. Нехай не буде в нас більшого нещастя.
... Зітхнув сусід під вікном. Пішов додому засмучений. Дружина запитує:
- Ну, що, подивився?
- Так!
- Ну, і що там у них?
- У них-то - всі винні. Це у нас кожен правий!

Притча про Любов і Щастя

- Куди зникає Любов? – Запитало маленьке Щастя у свого батька. – Вона вмирає, – відповів батько. Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не вміють любити! Маленьке Щастя задумалося… "Ось виросту великим і стану допомагати людям!" – вирішило.

Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам'ятало про свою обіцянку і з усіх сил намагався допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого почало перетворюватися на маленьке і чахле. Дуже воно злякалося, як би зовсім не зникнути, і відправилося в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги. 

Довго чи коротко йшло Щастя, не зустрічаючи нікого на своєму шляху, тільки стало йому зовсім погано. І зупинилося воно відпочити. Вибрало розкидисте дерево і прилягло. Тільки задрімало, як почуло кроки, що наближаються. Відкрило очі і бачить: іде по лісу старезна баба вся в лахмітті, боса і з палицею. Кинулося щастя до неї: – Сідайте. Ви, напевно, втомилися. Вам потрібно відпочити і підкріпитися. У старої підкосилися ноги, і вона буквально звалилася в траву.

Трохи відпочивши, мандрівниця розповіла Щастю свою історію: – Прикро, коли тебе вважають такий старою, але ж я так ще молода, і звуть мене Любов! – Так це ви Любов?! – Щастя було вражене. – Але мені говорили, що Любов – це найпрекрасніше з того, що є на світі! Любов уважно поглянула на нього і запитала: – А тебе як звуть? – Щастя. – Ось як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами вона дістала з свого лахміття дзеркало.

Щастя, поглянувши на своє відображення, голосно заплакало. Любов підсіла до нього і ніжно обійняла рукою. – Що ж з нами зробили ці злі люди і доля? – Схлипувало Щастя. – Нічого, – говорила Любов, – Якщо ми будемо разом і станемо піклуватися один про одного, то швидко станемо молодими і прекрасними. І ось під тим крислатим деревом Любов і Щастя уклали свій союз ніколи не розлучатися.

З тих пір, якщо з чийогось життя іде Любов, разом з нею йде і Щастя, порізно їх не буває. А люди до цих пір зрозуміти цього не можуть…

В нашей школе прошла неделя молодого учителя.
Начинала свою презентацию я с "Представления учителя",где расказала о любви к детям и школе, о себе и о своей работе.На презентации были представлены фото детей с которыми я работаю,и виды работы для развития их творчества.Дальше мы с детьми 1-А класса разыграли сказку "Колобок" на новый лад.Детки очень старались и  получилось всё замечательно.У них было всё-и костюмы ,и творчество ,и веселое настроение.Сказка прошла под таким названием:"Використання усної народної творчості для розвитку творчих здібностей у молодших школярів".У детей было много радости и хороших впечитлений,а я была просто счастлива,что у нас с ними всё задуманое получилось!Фото можно посмотреть в разделе "Фотоальбом"

Учитель-свеча, которая светит другим, сгорая сама.

Джованни Руффини